Інтелектуальна геоінформаційна технологія формування та використання наборів відкритих даних

Інтелектуальна геоінформаційна технологія формування та використання наборів відкритих даних
Інтелектуальна геоінформаційна технологія формування та використання наборів відкритих даних 22.03.2020

Інтелектуальна геоінформаційна технологія формування та використання наборів відкритих даних

Інтелектуальна геоінформаційна технологія формування і використання відкритих даних

Для забезпечення сталого демократичного розвитку у державі необхідно надати вільний доступ громадянам, громадським об’єднанням та іншим зацікавленим особам до публічної інформації, що має суспільно важливе значення.

Міністерства та держпідприємства збирають первинні дані без врахування єдиних методологічних стандартів, що ускладнює роботу з даними й унеможливлює їх об'єднання. Відсутня інфраструктура відкритих даних – немає належних серверних потужностей задля підтримання Національного порталу відкритих даних. Ще однією з проблем є те, що відсутнє оперативне оновлення даних; не всі існуючі набори передбачають прив’язку до геокоординат; недостатня кількість наданих державними структурами даних та категорій даних.

Для вирішення вищенаведених проблем було сформовано інформаційну технологію та її реалізацію, яка дозволить формувати набори відкритих даних та візуалізувати їх у просторі.

Геоінформаційна технологія містить у собі такі процеси:

­       

  • отримання зображення – отримання зображення з камери телефону та визначення місцезнаходження користувача в момент отримання зображення;

  • ­        ідентифікація об’єктів – зображення надсилається у систему інтелектуального аналізу, аналізується на наявність різноманітних об’єктів, які визначено з вірогідністю більше 85%;

  • ­        формування наборів даних – результати попереднього модуля розподіляються на категорії та зберігаються разом з координатами;

  • ­        візуалізація наборів – створюються маркери різних кольорів на основі сформованих даних та відображаються на карті.

Складовими реалізації системи є сервер (містить базу даних), систему інтелектуального аналізу зображень (СІА), ряд об’єктів та клієнтів. Кожен клієнт представляє собою будь-який пристрій, на якому є камера та GPS та дозволяє встановити розроблюваний додаток (мобільний телефон, планшет). Камера призначена для фотофіксації зображення, GPS – для отримання локації, яка буде прив’язана до зображення при додаванні даних у набір. Оскільки дані формуються будь-яким користувачем на відміну від єдиного державного органу, то такий підхід до децентралізованого формування даних дозволяє підвищити ефективність створення наборів даних.

Далі зображення надходить до СІА та аналізується. Після цього необхідні дані надсилаються клієнту, обробляються та надсилаються на сервер. Сервер в свою чергу обробляє дані та записує їх у базу даних. Оскільки клієнти можуть також отримувати створені набори даних, то зв’язок між клієнтом та сервером є двостороннім.

Метою є підвищення поінформованості зацікавлених осіб щодо будь-якої активності, речей, тварин, тощо з прив’язкою до геолокації. Така технологія дозволяє в реальному часі формувати набори даних про певні об’єкти та відслідковувати їх.

Технології: Flutter, Firebase ML, ASP.NET Core, MS SQL, Elastic Search.

 


Назва конкурсу:  Конкурс «Кращий інноваційний диплом (проект)»
ПІБ Співвиконавців:  Колос Ірина Андріївна, Ніколайчук Владислав Олександрович, Васильков Сергій Олександрович
ПІБ конкурсанта:  Кренцін Михайло Дмитрович
Країна:  Україна
Область:  Вінницька область
Назва НЗ:  Вінницький національний технічний університет
Учасник фіналу:  Так
Місце Фінал:  4
Файл статті (pdf):  Завантажити

Повернення до списку